ПРО ЦЕЙ САЙТ* >
НА ЧАСІ
- Головний лікар МКЛ №3 взяв участь у селекторній нараді під керівництвом замміністра МОЗ
 4 липня головний лікар МКЛ №3 Тернополя Ю.В.Лазарчук взяв участь у селекторній нараді управління охорони здоров'я Тернопільської ОДА під керівництвом заступника Міністра охорони здоров’я України П.Ковтонюка.  На нараді йшлося про вдосконалення законодавчої бази медичної реформи та нові завдання, що стоять перед регіональними керівниками. Проведено порівняльний аналіз змін в медичній галузі в різних областях України, проблеми та перспективи реформування, а також про реалії лікувальних закладів та процес їх автономізації. Розмова проходила в режимі онлайн через відеозв'язок.  |
Важливо: 10 фактів про медреформу
 Сьогодні, 6 липня 2017 р.,депутати Верховної Ради голосуватимуть за включення до порядку денного законопроектів, які мають запустити медичну реформу в Україні. МОЗ інформує: ці законопроекти розроблені Урядом на виконання Концепції реформування охорони здоров’я, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1013-р 30 листопада 2016 року, та доопрацьовані парламентською робочою групою. Вони запроваджують новий дієвий механізм реалізації пацієнтами конституційного права на безкоштовну медичну допомогу, отримання якісних медичних послуг та лікарських засобів. Що саме запроваджують ці законопроекти 1. Новий дієвий механізм реалізації конституційного права на безкоштовну медичну допомогу, отримання якісних медичних послуг та лікарських засобів. 2. Державні гарантії оплати наданих пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів держбюджету за принципом «гроші ходять за пацієнтом». 3. Поняття «державного гарантованого пакету» – визначеного обсягу медичних послуг та лікарських засобів, які держава зобов'язується оплачувати за наперед встановленим єдиним тарифом, що затверджується КМУ щороку. Державні фінансові гарантії надаються не залежно від будь-яких додаткових критеріїв усім громадянам України. 4. Повній оплаті з держбюджету підлягатимуть медичні послуги та лікарські засоби на рівні первинної та екстреної (близько 80% всіх звернень громадян), а також паліативної медичної допомоги. Обсяг фінансування інших видів медичних послуг буде визначатись КМУ. При цьому компонент медичної допомоги на всіх рівнях і завжди буде оплачуватись державою. 5. У разі часткового покриття запроваджується офіційна співоплата за отримані медичні послуги. Співоплата може здійснюватися за рахунок коштів пацієнтів чи за рахунок інших джерел (наприклад, загальнообов’язкового соціального медичного страхування, добровільного медичного страхування, коштів місцевих бюджетів) за встановленим КМУ фіксованим тарифом співоплати, поза яким стягнення плати заборонено. 6. Медичні послуги в рамках державного гарантованого пакета надаватимуться закладами охорони здоров'я будь-якої форми власності та фізичними особами-підприємцями, що мають ліцензію на медичну практику, відповідно до договорів про медичне обслуговування населення, укладених з Національною службою здоров'я України («НСЗУ»). Оплата за надані пацієнтам послуги здійснюватиметься НСЗУ на підставі такого договору. 7. Державні фінансові гарантії запроваджуються поступово, на первинному рівні вже з січня 2018 року, на інших рівнях – до 2020 року. 8. В Україні визнаватимуться міжнародні клінічні настанови, що дозволять застосувати кращі світові практики та досягнення доказової медицини. 9. Пільги, що вже існують у сфері медичного обслуговування, залишаються чинними та реалізуються у відповідності до тих законів, якими вони впроваджені. 10. Додаткові державні фінансові гарантії повної оплати лікування для учасників антитерористичної операції ("АТО") для визнання їх вкладу та самопожертви заради захисту України. |
- Впровадження міжнародних клінічних протоколів: нова якість медицини (ВІДЕО)
 Міністерство охорони здоров'я спільно з Міністерством юстиції України та фахівцями в галузі охорони здоров'я надали роз’яснення щодо особливостей впровадження міжнародних клінічних протоколів в Україні, їх переваги та важливість використання у лікарській практиці. Завдяки активній співпраці Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України та юридичній підтримці Офісу ефективного регулювання впровадження міжнародних клінічних протоколів в Україні стало реальністю. Підписання Наказу, який дозволяє закладам охорони здоров'я використовувати у своїй роботі міжнародні клінічні протоколи, це дійсно важливий крок на шляху реформування системи охорони здоров'я України. Адже зміни в галузі не можливі без підвищення якості надання медичної допомоги, а невід’ємною частиною реформування національної системи охорони здоров'я має стати її перехід від медицини, заснованої на авторитеті, до медицини, заснованої на доказах. Саме тому використання у лікарській практиці нових клінічних протоколів – один із найважливіших шляхів впровадження доказової медицини в Україні. Міністерство юстиції провело державну реєстрацію наказу Міністерства охорони здоров’я, який дає можливість українським лікарям використовувати міжнародні протоколи лікування та найпередовіші методики надання медичних послуг. “Спільно з Міністерством охорони здоров’я ми завершили процес імплементації дуже важливого для всіх наших громадян рішення. На виконання доручення Уряду, не зважаючи на величезний спротив з боку певних псевдоекспертів, учора Мін’юстом було зареєстровано рішення МОЗ про запровадження в Україні нових клінічних протоколів”, – зазначив Павло Петренко, очільник Мін’юсту. Заступник Міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський наголосив, що впровадження доказових клінічних протоколів несе за собою переваги як для лікарів і пацієнтів, так і для системи охорони здоров'я в цілому. “Це дозвільний наказ. Він нарешті дає право лікарям використовувати ефективні методи діагностики та лікування. Цей наказ – це захист для лікаря, він позбавляє необхідності лікувати за застарілими стандартами. Відповідно, виграє пацієнт, який отримує дійсно якісну медичну допомогу. Система починає орієнтуватися на потреби пацієнта, а не адаптовуватися під можливості закладів охорони здоров'я”. Дослідження BRDO (Офісу ефективного регулювання) показали, що українське регуляторне поле засмічене – близько 35 % актів застарілі, неактуальні та неефективні. Тому, Офіс ефективного регулювання працює над переглядом і скасуванням таких застарілих нормативно-правових актів. Офіс спільно з МОЗ України розробили проект наказу, який є досить новаторським з юридичної точки зору. Як зазначив Олексій Гончарук, голова BRDO: “Це один з рідкісних випадків, коли суб'єкти господарювання – заклади охорони здоров'я та лікарі – приватні підприємці зможуть напряму використовувати іноземне регулювання – процедуру лікування. При цьому, під час застосування іноземних процедур права пацієнтів будуть захищені”. Можливість використання міжнародних стандартів у клінічній практиці була позитивно оцінена практикуючими лікарями, представниками профільних медичних асоціацій України. Максим Соколов, співзасновник Асоціації інтервенційних кардіологів України слушно зазначив: “Впровадження міжнародних клінічних протоколів – це важливий крок вперед, це європеїзація усієї української медицини. Але не потрібно забувати, що пацієнтів лікують не протоколи, а люди. Протоколи – це інструмент, і скільки б не було видано наказів, допоки лікарі, профільні асоціації, не візьмуть цей інструмент і не почнуть впроваджувати його в життя – зміни не настануть. Це наша з вами відповідальність”. Юрій Кучин, голова комітету з освіти та міжнародних зв’язків Асоціації анестезіологів України підняв питання недосконалості українських локальних протоколів, які є обов'язковими до виконання у закладах охорони здоров'я. “Часто локальні протоколи базувалися на матеріалах інформаційних джерел різної давнини та клінічний досвід розробника. Однак, затвердження такого “протоколу” печаткою міського або обласного управління охорони здоров’я надавали цьому документу більшу вагомість, ніж найновіший міжнародний протокол або клінічна настанова, що містять рекомендації рівня доказовості 1А (це означає доведену в багатьох дослідженнях беззаперечну перевагу рекомендованого способу).Тепер лікуючий лікар отримає в свої руки вагомий інструмент аргументації”, – підсумував Юрій Кучин. Основними зауваженнями щодо впровадження міжнародних клінічних протоколів є тези про відсутність умов, недостатність фінансування галузі, незнання лікарями англійської мови, відповідно – неможливість дотримуватись міжнародних стандартів в українських реаліях. Алла Вінницька, головний лікар Лікарні ізраїльської онкології LISOD, відповідаючи на це питання, наголосила: “Ми не маємо права позбавляти наших пацієнтів шансів на одужання лише через свою неосвіченність, низьку кваліфікацію чи незнання іноземної мови. Пацієнт має право бути вилікуваним. І зачасту це не потребує значних фінансових витрат, потрібен грамотний підхід до лікування. Нарешті ми робимо крок до цивілізованої європейської медицини”. |
- Лікарні стануть некомерційними підприємствами, матимуть свій рахунок та встановлюватимуть зарплату без прив’язки до тарифної сітки
 МОЗом розробленоякі допоможуть змінити господарсько-правовий статус комунальних закладів охорони здоров’я шляхом їх реорганізації з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства. Документ підготовлено на виконання закону про автономізацію, який на початку місяця ухвалив парламент («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я», №2309а-д). «Цей закон передбачає, що медичні заклади стають такими самими підприємствами, які і всі інші. Досі вони працювали як бюджетні установи за радянськими нормами через вертикальне управління. Їх керівники не мали свободи і керувалися вказівками згори у вигляді наказів. Тепер парламент зробив важливий крок та ухвалив закон, який дозволяє медичним закладам повноцінно господарювати», – наголосив заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк, додавши, що їх права розширено до рівня всіх інших суб’єктів господарювання України включно з правом підписувати контракти, мати свій рахунок та встановлювати рівень заробітної плати без прив’язки до тарифної сітки. Розроблені профільним міністерством методичні рекомендації призначені для органів місцевого самоврядування, керівників медзакладів, депутатів місцевих рад та демонструють переваги автономізації. Переваги реорганізації: - керівник підприємства отримує значно більшу, ніж керівник бюджетної установи, свободу у розпорядженні активами, фінансами та формуванні кадрової політики, визначенні внутрішньої організаційної структури закладу; - має можливість самостійно встановлювати будь-які форми оплати праці працівників, що допускаються законодавством; - фінансування підприємства здійснюється не за постатейним кошторисом витрат, а на основі власного фінансового плану, що дозволяє ефективно розпоряджатися коштами; - медзаклади отримають право мати власний рахунок у держбанку; - медзаклади отримують право утворювати об’єднання з іншими закладами, які також діють у статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій між ними та спільної оптимізації використання матеріальних, людських та фінансових ресурсів; - медзаклади отримують можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики. Методичні рекомендації містять 5 розділів, де визначені: механізми перетворення закладів охорони здоров’я із бюджетної установи у підприємство, оптимізації штату та чисельності їх працівників, організації оплати праці; механізм бюджетного забезпечення медзакладів, перетворених у підприємства; додаткові джерела фінансування та особливості їх оподаткування. Реорганізації можуть підлягати заклади охорони здоров’я первинної ланки, лікарні 2 та 3 рівнів надання медичної допомоги. Рішення про зміну господарко-правового статусу ухвалюють ради територіальних громад сіл, селищ, міст, які є власниками майна. Перетворення закладів на некомерційні підприємства є найкращим інструментом для запобігання можливому надмірному податковому навантаженню, запобігає банкрутству реорганізованих у підприємства комунальних закладів та скороченню існуючої мережі. Крім того, це дозволяє захистити їх від приватизації за умови, що перетворені комунальні підприємства будуть внесені до переліку об’єктів комунальної власності відповідної територіальної громади, що не підлягають приватизації. Задля запобігання можливого «свавілля» з боку керівництва медзакладу, при ньому пропонується створювати спостережну раду, яка є дорадчим органом. Наявність спостережної ради при лікарнях вторинного та третинного рівнів є обов’язковою. Також можуть утворюватися опікунські ради, до складу яких (за їхньою згодою) можуть включатися благодійники, представники громадськості та громадських об’єднань, благодійних, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, волонтери та інші. Типове положення про спостережну раду затверджується Кабінетом Міністрів. Під час реорганізації бюджетних медзакладів у комунальні некомерційні підприємства можливі заходи з оптимізації чисельності та штату персоналу. Сам по собі факт реорганізації не є підставою для звільнення працівників, тому трудові відносини з працівниками реорганізованого закладу продовжуються. Звільнення під час реорганізації можливе лише у випадку скорочення чисельності (штату). У процесі реорганізації окремі працівники можуть бути переведені на інші посади, у разі необхідності переміщені в інші структурні підрозділи. Після перетворення мед закладу у комунальне некомерційне підприємство оплата праці працівників переходить у сферу договірного регулювання. Тому на перший план виходить необхідність ухвалення колективного договору, у якому мають бути визначені форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. У реорганізованих закладах основою стимулюючої функції зарплати має бути особиста зацікавленість лікаря у результатах своєї праці. Так, наприклад, кількість пацієнтів, які обрали сімейного лікаря, варто враховувати у визначенні розміру його посадового окладу або додаткових виплат у вигляді доплат чи надбавок до посадового окладу. Основну частку оплати праці варто пов'язувати із наявними результатами індивідуальної праці, виходячи з особистих якостей і результатів праці кожного працівника, а додаткову – в залежності від кінцевих результатів роботи підприємства. У методичних рекомендаціях пропонується враховувати особисті здібності, кваліфікацію, досвід, результати роботи медпрацівника. Організація оплати праці за цих умов має передбачати: - широке використання індивідуальних трудових договорів, за якими працівнику гарантується певний розмір зарплати лише за умов виконання ним обов'язків, передбачених договором; - систему обґрунтованої та справедливої, за умовами та результатами праці, персоніфікації тарифних ставок і посадових окладів працівників з орієнтацією не тільки на рівень кваліфікації та стаж роботи, а й на ефективність їх праці; - залежність посадових окладів лікарів від продуктивності їх праці, а керівників та провідних (головних) фахівців – від ефективності господарської, комерційної діяльності закладу; - періодичний перегляд ставок і окладів, визначених працівникам на основі оціночних показників різних характеристик виконаної роботи, з метою стимулювання їх праці. Джерелами фінансування закладу, перетвореного у комунальне некомерційне підприємство, можуть бути як бюджетні кошти, так і кошти юридичних та фізичних осіб. Процес реорганізації медзакладу з бюджетної установи у комунальне некомерційне підприємство має багато етапів та може тривати від 6 місяців до року. МОЗ України також розробило примірний Cтатут комунального некомерційного підприємства, який допоможе керівництву закладів охорони здоров’я в процесі реорганізації. Детальніше - див. Методичні рекомендації |
- Обговорення: гарантований пакет первинної медичної допомоги
Міністерство охорони здоров'я України розробило проект наказу про Порядок надання первинної медичної допомоги, який винесли на громадське обговорення та який буде затверджено після консультацій з експертним середовищем і регіонами.
Згаданий документ визначає завдання первинної медичної допомоги (ПМД), суб’єктів надання допомоги, завдання лікаря, а також єдині правила організації та надання ПМД. Обов’язки лікаря первинної ланки (відповідно до проекту) 1. Безпосереднє надання первинної медичної допомоги пацієнтам. 2. Формування та контроль виконання плану обстежень та лікування, аналіз результатів досліджень, призначення медичних препаратів та інших лікувальних заходів. 3. Надання медичної допомоги пацієнтам у невідкладному стані. 4. Направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. 5. Координація роботи з іншими ланками медичної допомоги. 6. Ведення пацієнтів, що хворіють на соціально небезпечні інфекційні захворювання відповідно до законодавства. 7. Здійснення імунопрофілактики відповідно до чинного законодавства. 8. Консультування щодо здорового способу життя. 9. Проведення заходів масової та індивідуальної профілактики інфекційних захворювань. 10. Оцінка індивідуальних ризиків захворювань і консультування з питань профілактики. Розробка індивідуальних програм обстеження та спостереження за здоров’ям. 11. Інформування пацієнта щодо національних скринінгових програм та виконання інших функцій відповідно до законодавства або до програми. 12. Динамічне спостереження за неускладненою вагітністю. 13. Здійснення медичного догляду за здоровою дитиною. 14. Ведення хворих із психічними розладами, зокрема, враховуючи рекомендації спеціаліста. 15. Надання паліативної допомоги, що охоплює: - оцінку ступеню болю; - призначення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; - лікування больового синдрому; - оформлення рецептів на наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори відповідно до чинного законодавства. 16. Координація та організація виконання лабораторних досліджень, проведення забору біологічного матеріалу.
Табель матеріально-технічного оснащення місця надання ПМД 1. Ваги для дітей.2. Ваги для дорослих. 3. Глюкометр. 4. Електрокардіограф. 5. Медична вимірювальна стрічка. 6. Медичний ліхтарик. 7. Отоофтальмоскоп. 8. Пікфлуометр. 9. Пульсоксиметр. 10. Ростомір для дітей до року. 11. Ростомір (для дітей старше одного року). 12. Стетофонендоскоп. 13. Таблиці для перевірки гостроти зору. 14. Термометр (для вимірювання температури тіла). 15. Тонометр з малими, середніми і великими манжетами. 16.Холодильник для зберігання медикаментів, окрім вакцин. 17. Холодильник для зберігання вакцин. 18. Шафа для зберігання медикаментів та медичних виробів для надання медичної допомоги, в тому числі невідкладної. 19. Кушетка. 20. Сповивальний стіл. 21. Киснева подушка. 22. Мішок Амбу. 23. Гігрометр. 24. Термометр (для вимірювання температури в приміщенні). 25. Термометр для холодильника. 26. Сумка-укладка сімейного лікаря. 27. Медикаменти та медичні вироби для надання медичної допомоги, в тому числі невідкладної. Під час прес-конференції представникам ЗМІ були представлені: перелік скринінгових обстежень на первинці,діагностичних процедур та лабораторних досліджень, зразок декларації про вибір лікаря з надання первинної медичної допомоги. Всі документи мають статус проектів та наразі проходять обговорення з представниками медичної спільноти з регіонів. |
- Плани змін в охороні здоров’я на 2017 рік: першочергові напрямки
 Міністерство охорони здоров’я презентувало календарний план реформи системи фінансування охорони здоров’я та інші ключові зміни, які відбуватимуться в медичній галузі в 2017-2020 роках. Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк окреслив 9 основних напрямків, над якими наразі працює міністерство.  Кожен презентований блок роботи передбачає розробку та ухвалення нормативних документів та практичні кроки, які здійснюватимуться в медичній галузі вже найближчим часом. 8-9 лютого в Києві триває нарада з представниками управлінь охорони здоров’я усіх регіонів, де презентують та допрацюють календарний план роботи на 2017-2020 роки буде презентований та доопрацьований. Першочергові напрямки роботи профільного міністерства 1. Запровадження нової моделі фінансування для первинної медичної допомоги Вже розроблені та проходять громадське обговорення примірні форми документів для вільного вибору громадянами сімейного лікаря та проект наказу Про порядок надання первинної медичної допомоги, що визначає правила надання первинної допомоги, перелік необхідного оснащення, основні завдання лікаря первинки. Готуються зміни до бюджету у зв’язку з переходом на новий механізм оплати послуг на первинці. Протягом 2017-го також передбачена інформаційна кампанія для пацієнтів та лікарів щодо вільного вибору лікаря та навчальні програми для лікарів первинної ланки. 2. Створення правових основ для нової системи фінансування охорони здоров’я Підґрунтям реформи фінансування первинної ланки мають стати законодавчі та нормативні акти. Наразі триває робота над змінами до законів про державні гарантії надання медичної допомоги та основ законодавства про охорону здоров’я. Переглядаються умови отримання ліцензії лікарями первинної ланки, аби максимально спростити цей процес. Крім того, МОЗ підготувало на затвердження уряду державний гарантований пакет медичної допомоги на плановий рік та пропонований рівень тарифів для оплати медичної допомоги з державного бюджету. Документ перебуває на стадії обговорення та внесення пропозицій. 3. Створення єдиного національного замовника медичних послуг У І кварталі 2017 р. у структурі МОЗ на перехідний період створять Департамент «Національна служба здоров’я», який згодом трансформується в центральний орган виконавчої влади – «Національну службу здоров’я». Найближчим часом на розгляд Кабінету Міністрів України подадуть проект Постанови про утворення Національної служби здоров’я України та затвердять положення про цей орган. Утворення Національної служби здоров’я України як центрального органу виконавчої влади запланували на ІІ квартал 2017 року. 4. Створення єдиної електронної системи обміну медичною інформацією Серед пріоритетних завдань МОЗ є впровадження електронної охорони здоров’я на первинній ланці. У 2017 році планують почати реєстрацію пацієнтів, медичних працівників та реєстрацію закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, в єдиній електронній системі обміну медичною інформацією. У другій половині цього року запланували видачу електронних рецептів за програмою реімбурсації вартості лікарських засобів та запровадження навчальних програм для медичних працівників щодо використання електронної системи обміну медичною інформацією у закладах, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу. 5. Перегляд уніфікованих клінічних протоколів для переліку найбільш поширених медичних станів і спрощення вимог до ведення паперової звітності в медичних закладах Серед завдань реформування медичної галузі є оновлення медичних протоколів відповідно до міжнародних стандартів. У ІІ та ІІІ кварталах поточного року заплановано переклад та адаптацію міжнародної класифікації звернень за первинною медичною допомогою ІСРС-2 та міжнародних уніфікованих клінічних протоколів для України, спрощення вимог до ведення паперової звітності в медзакладах, що надають первинну допомогу, у зв’язку з переходом на використання електронної системи обміну медичною інформацією та ін. 6. Запровадження нової моделі фінансування медичної допомоги для вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги Попри те, що нова модель фінансування у 2017 році запроваджується лише на первинці, вже триває підготовка до її реалізації на вторинному та третинному рівнях. Протягом 2017-го року відбуватиметься доопрацювання методики діагностично-споріднених груп для обліку наданої медичної допомоги в пілотних закладах охорони здоров’я (в рамках проекту Світового банку), що надають стаціонарну медичну допомогу. А з 2018-го передбачається її запровадження в усіх закладах, що надають стаціонарну допомогу. Протягом першого півріччя 2017 року планується затвердити методику аналізу витрат (собівартості медичних послуг) закладів охорони здоров’я. Триває розроблення та затвердження нормативно-правових актів для запровадження нової моделі фінансування для вторинної та третинної медичної допомоги, навчальних програм щодо нових методів фінансування для лікарів та керівників медзакладів вторинного та третинного рівнів. Перехід на оплату послуг вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги за новим методом у межах гарантованого пакету медичної допомоги для всіх закладів охорони здоров’я заплановано протягом 2019–2020 років. 7. Створення госпітальних округів МОЗ розробило та підготувало на затвердження уряду пакет нормативних актів, які регламентують створення в Україні госпітальних округів. Зокрема, йдеться про такі документи: примірне положення про госпітальний округ, пропозиції щодо переліку та складу госпітальних округів. На етапі доопрацювання рамкові вимоги до лікарень інтенсивного лікування І та ІІ рівнів. Також планується розробка та затвердження програми інвестиційної підтримки розвитку госпітальних округів та впровадження цієї програми згідно з багаторічними планами розвитку. 8. Запровадження національної системи реімбурсації лікарських засобів для визначеного переліку медичних станів З метою вирішення питання відшкодування вартості ліків по окремих напрямках (серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу та бронхіальна астма) МОЗ України в І кварталі 2017 року запланувало такі заходи: - розроблення та затвердження методики обчислення граничного обсягу відшкодування вартості та визначення граничної ціни ліків, що відшкодовуються; - проведення розрахунків згідно із затвердженою методикою та оприлюднення їхніх результатів; - затвердження порядку відшкодування вартості ліків аптечним закладам з чітко визначеними термінами та гарантіями здійснення відшкодування. Крім того, в першому півріччі планується введення в експлуатацію електронного інструменту (рішення на основі інформаційних технологій), що забезпечує проведення відкритих конкурсів цінових пропозицій у форматі електронного редукціону з метою обчислення граничного обсягу відшкодування вартості та визначення граничної ціни лікарських засобів, вартість яких відшкодовується. 9. Автономізація бюджетних закладів охорони здоров’я Міністерство готує пакет примірних документів для функціонування закладів охорони здоров’я в умовах фінансової та управлінської автономії та відповідні зміни в законодавство. Протягом 2017 року також передбачили запровадження навчальних програм для працівників медзакладів щодо функціонування в умовах фінансової і управлінської автономії. Ви також можете завантажити Напрямки роботи МОЗ та терміни виконання. Проект |
- Реформа охорони здоров’я у запитаннях і відповідях
 В рамках інформування громадськості про підготовку та перебіг реформи первинної ланки, МОЗ України відповідає на найпоширеніші запитання, що надійшли на адресу міністерства. 1. Як обрати свого лікаря? Основний принцип вибору лікаря: вільне рішення людини. Залежно від того, наскільки вона задоволена послугами цього лікаря (якістю, знаннями, уважністю, ввічливістю тощо), а також наскільки зручно користуватися саме цією медичною практикою (розташування, доступність, комфорт). Кожен має вибрати того лікаря, якому зможе довіряти. Не соромтеся запитувати потенційного лікаря про його освіту, досвід та інші професійні ознаки, які Вас цікавлять. На перших етапах реформи громадяни при виборі сімейного лікаря будуть спиратись здебільшого на власний досвід, особисті враження та рекомендації знайомих. Однак із часом з’являтиметься все більше об’єктивної інформації для вибору або зміни сімейного лікаря. В електронній системі E-Health зберуть чимало даних про лікарів (освіта, досвід) та їх діяльність (наприклад, середня тривалість консультацій, частота відмов від цього лікаря серед пацієнтів, охоплення приписаного населення профілактичними процедурами, перевищення середніх показників призначення антибіотиків тощо). На основі цих об’єктивних параметрів згодом з’являться рейтинги лікарів та медичних практик, на які зможуть орієнтуватись пацієнти у своєму виборі. Важливий фактор у рішенні про вибір лікаря – розуміння, що це рішення можна буде змінити в майбутньому. Навіть якщо ви відчуваєте, що інформації недостатньо, все одно варто обов’язково вибрати свого лікаря якомога швидше (і змінити його, якщо співпраця не складеться). По-перше, тому що лікарі матимуть обмежену квоту на обслуговування певної кількості пацієнтів, і варто не «спізнитися» втрапити до хорошого фахівця. По-друге, навіть якщо зараз ви не відчуваєте проблем зі здоров’ям, пам’ятайте, що в обов’язки сімейного лікаря входитиме набір профілактичних процедур і обстежень, які важливі для вашого здоров’я. 2. Коли почнеться приписна кампанія з сімейним лікарем? Скільки часу вона триватиме? Можливість почати приписну кампанію регіони отримають навесні, виконавши перед цим кілька обов’язкових підготовчих кроків. Залежно від готовності областей, визначать і час початку приписної кампанії. Від того моменту кампанія триватиме постійно, але бажано зробити свій вибір протягом весни, щоб ваше рішення вплинуло на обсяг фінансування відповідного лікаря уже влітку. 3. Договір буде у паперовому вигляді чи електронному? Який юридичний статус цього договору? Пацієнт і лікар підписуватимуть декларацію про вибір лікаря пацієнтом – це буде швидкий і зручний для пацієнта процес. У документі будуть вказані реквізити сторін: основні дані про пацієнта (ім’я, прізвище, дата народження, контактні дані, номер паспорту), про лікаря (ім’я, прізвище, інформація про освіту і кваліфікацію, контактні дані тощо), а також про заклад, де працює лікар, чи лікар з приватною практикою (код, інформація про ліцензію тощо). При підписанні декларації кожен пацієнт зможе отримати копію Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого МОЗ. Цей Порядок чітко описуватиме, на яку гарантовану первинну медичну допомогу зможе розраховувати пацієнт і якими є обов’язки сімейного лікаря. Усю інформацію щодо декларації внесуть до електронної системи, але свій примірник пацієнт (за бажання) може отримати в паперовому вигляді. - Під час реформи первинної медичної допомоги уже цього року планують скасувати велику кількість паперової статистичної звітності (частину даних вноситимуть електронно, а деякі мають скасувати взагалі, оскільки їх майже не використовують на практиці і це лише забирає час на заповнення різних форм). Відповідно, внаслідок реформи кількість друкованих бланків та витраченого паперу значно скоротиться. - Декларація про вибір лікаря пацієнтом буде підставою для отримання лікарем коштів за обслуговування пацієнта (у разі дотримання лікарем встановленого Порядку надання первинної медичної допомоги). 4. Де можна ознайомитися з договором? Що в ньому буде? Наразі уже розробили як проект Декларації про вибір лікаря пацієнтом, так і проект Порядку надання первинної медичної допомоги. Ці документи винесуть на обговорення з широкою професійною спільнотою та місцевими органами влади у лютому. Відразу після затвердження цих документів, їх оприлюднять на сайті міністерства та місцевих державних адміністрацій, а також активно поширюватимуть серед громадськості. Порядок надання медичної допомоги визначатиме обов’язки лікаря і те, яку саме первинну медичну допомогу гарантовано нададуть пацієнту і оплатять із бюджету. Передусім визначать принципи надання первинної медичної допомоги. Наприклад, що цю допомогу надають усім громадянам, незалежно від їх соціального статусу, доходу, національності і віросповідання. Також що допомога повинна забезпечувати персональний підхід до кожного пацієнта і адаптуватися до індивідуальних потреб. Що лікар має гарантувати повну конфіденційність даних про здоров’я пацієнтів. А також діяти виключно на основі доказової медицини: тобто, використовувати лише ті методи лікування та діагностики, ефективність яких довели в наукових клінічних дослідженнях. Порядок надання первинної допомоги також міститиме перелік функцій, виконання яких має гарантовано забезпечити лікар. Цей перелік визначить, які конкретні види допомоги лікар має надати у разі потреби і на що може розраховувати пацієнт. Наприклад, цей перелік включатиме обов’язкове надання допомоги хворим з гострими захворюваннями, травмами, отруєннями, надання першої медичної допомоги, надання (у разі медичної потреби) допомоги вдома, проведення щеплень тощо. Крім того, до нього увійде проведення простих аналізів із використанням швидких тестів, збір біологічного матеріалу для виконання складніших лабораторних досліджень. 5. Як буде приходити на виклик лікар, якщо він працює в іншому районі міста? Порядок надання медичної допомоги та відповідні протоколи встановлюватимуть перелік показань, коли лікар зобов’язаний надати допомогу з виїздом до пацієнта. В усіх інших випадках лікар сам визначатиме доцільність відвідування ним чи медсестрою хворого. Якщо пацієнт розраховує на добровільну додаткову увагу лікаря і не отримує її через те, що живе в іншому районі, він може змінити лікаря або відвідувати його, використовуючи особистий транспорт. 6. Хто обслуговуватиме пацієнтів, якщо лікар захворів або у відпустці? Однією з вимог до надавача медичних послуг є гарантоване забезпечення пацієнта іншим лікарем (тимчасово), якщо обраний постійний лікар хворіє, перебуває у відпустці або відсутній з інших причин. Як правило, лікарі домовляються між собою щодо заміщення свого колеги. 7. Як поміняти лікаря в сільській місцевості, якщо там немає вибору? У селі медична допомога має свою специфіку (демографічну, географічну, кадрову). Однак у громад з початком медичної реформи є унікальна можливість суттєво покращити первинну допомогу: Громади зможуть залучати перспективних сімейних лікарів, створюючи для них гарні умови життя і праці. Нещодавнє опитування МОЗ засвідчило, що кваліфіковані сімейні лікарі готові працювати в сільських громадах, якщо на додаток до хорошої зарплати вони матимуть житло з водопостачанням і опаленням, обладнане місце роботи та відшкодування витрат на пальне для службового транспорту. Якщо ж мешканці відчуватимуть, що лікар, який користується наданими благами, не виправдовує їх очікувань, вони можуть вимагати його заміни. Нова модель фінансування створює стимули для лікарів у сільській місцевості активно обслуговувати якомога більшу кількість пацієнтів, в тому числі із інших громад. Дохід не буде розподілятися на видатки за кошторисом, заклад або лікар з приватною практикою зможуть самі вирішувати, куди витрачати свої кошти. 8. Де обслуговуватимуть людину, якщо вона не підписала договір? На першому етапі реформи, якщо у людини виникла потреба звернутися до лікаря, а декларацію ще не уклали, не варто хвилюватись: слід звертатись до відповідного закладу і отримати допомогу. Однак підписання декларації не слід відкладати, аби отримати фінансування на медичну допомогу в майбутньому. Якщо ж людина свідомо відмовляється підписувати декларацію, їй доведеться з власної кишені сплачувати лікування у сімейного лікаря (терапевта, педіатра). 9. Як поміняти лікаря, якщо якість його роботи не задовольняє? І як перенаправлятимуть гроші, якщо за договором він вже отримав фінансування за пацієнта? Зміна лікаря відбуватиметься автоматично шляхом підписання декларації про вибір іншого лікаря. Факт вибору нового лікаря автоматично анулює декларацію про вибір попереднього. Така процедура буде можливою внаслідок використання електронної системи. Якщо пацієнт підписує декларацію з іншим лікарем, то відповідні кошти надходитимуть туди, де працює цей новий лікар, починаючи з наступного періоду (кварталу), і більше не перераховуються туди, де пацієнта обслуговували раніше. 10. Чи має право лікар відмовитись підписувати або розірвати договір з пацієнтом? Лікар не має права відмовитись, якщо кількість його пацієнтів менша за визначену норму. Водночас для нього встановлять верхню межу на кількість людей, яких він може обслуговувати. Відповідно, якщо лікар вичерпав свій ліміт на приписаних пацієнтів, він не зможе підписати декларацію з пацієнтом. Лікар може залишити практику або втратити можливість обслуговувати своїх пацієнтів з інших об’єктивних причин. У такому випадку його пацієнтам необхідно буде обрати іншого лікаря і підписати з ним нову декларацію про вибір. 11. Хто вноситиме інформацію про пацієнта в електронну картку і скільки на це треба часу? Процедура внесення інформації про пацієнта в електронну систему буде дуже простою і не потребуватиме багато часу і глибоких технічних знань. Внесення інформації про пацієнта в електронну систему буде обов’язком медичної практики, в якій працює обраний пацієнтом сімейний лікар (центру ПМД, амбулаторії тощо). Хто саме з працівників буде це робити – внутрішнє рішення цього підприємства. 12. Як оплачуватимуть роботу лікаря, поки він не набрав 2000 пацієнтів? Під час короткого перехідного періоду всі надавачі первинної медичної допомоги будуть отримувати певний рівень «базового фінансування», незалежно від того, яку кількість пацієнтів вони встигли приписати. Однак рівень цього «базового фінансування» буде меншим, ніж дохід тих, хто активно провів приписну кампанію і вчасно перейшов на страхову модель фінансування первинної допомоги. Разом з тим, існуватиме чітка дата, після якої базове фінансування припинять і весь дохід первинних медичних практик визначатиметься виключно за тарифом на одного приписаного пацієнта. 13. Чи має право лікар обслуговувати більше пацієнтів, ніж встановлює норма? Загалом лікар не матиме такого права. Адже завелика кількість пацієнтів може призвести до ситуацій, коли у нього не буде достатньо часу і уваги для їх обслуговування. Водночас будуть передбачені окремі випадки і обставини, за яких можливі винятки з цього правила (наприклад, якщо в окремих сільських районах через брак медичних кадрів лікар вимушений обслуговувати кілька сіл). 14. Чи будуть приймати пацієнта на вторинному рівні без направлення, якщо там ще не працює страхова медицина? Реформу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги почнуть запроваджувати з 2018 року. Вона відбуватиметься поетапно. До цього часу обслуговування громадян в лікарнях та у лікарів-спеціалістів на амбулаторному рівні здійснюватимуть без змін, на основі чинної моделі. Пацієнтів будуть приймати, як і раніше. 15. Куди скаржитись на лікаря, якщо виник конфлікт? Хто перевірятиме якість його роботи і правильність призначень? Перевіряти, чи робота лікаря відповідає вимогам Порядку надання первинної медичної допомоги, будуть територіальні органи Національної служби здоров’я (НСЗ). До її створення ці функції виконуватимуть працівники обласних департаментів охорони здоров’я, в чиї обов’язки це введуть, і які матимуть відповідну кваліфікацію і ресурси. Територіальний орган відповідатиме за виконання угод між лікарем і пацієнтом у межах відповідної території. Пацієнти зможуть надавати скарги в територіальне управління НСЗ, для чого запровадять спеціальні зручні канали (гарячі лінії тощо). Використання електронної системи обліку медичної інформації зробить процес перевірки діяльності сімейних лікарів значно швидшим і ефективнішим. Працівники НСЗ бачитимуть у режимі реального часу випадки підозрілих відхилень від середнього в показниках роботи сімейних лікарів (наприклад, вищу від середнього по країні частоту призначення антибіотиків або нижчу від середнього по країні частоту здійснення певних лабораторних аналізів). Це дозволить спрямовувати перевірки в найбільш проблемні місця і оперативно вирішувати питання. 16. Яке обладнання буде у сімейного лікаря? Хто його має цим забезпечити? У сімейного лікаря має бути те обладнання, яке йому необхідно, щоб виконати Порядок надання первинної медичної допомоги. Потрібно усунути зайві вимоги до оснащення і спростити критерії ліцензування медичної практики, водночас забезпечивши спроможність лікарів виконувати свої обов’язки. Надання первинної медичної допомоги не повинно передбачати використання високоспеціалізованого обладнання. Очікується, що більшість устаткування буде відносно недорогим. Більш спеціалізовані процедури та лабораторні аналізи надаватимуть у спеціалізованих закладах і це оплачуватимуть окремо. Обладнання, необхідне сімейному лікарю, має забезпечити власник медичної практики, де цей лікар працює (громада, місцева влада) або ж сам лікар, якщо він веде приватну практику. Власник закладу або лікар із приватною практикою можуть використовувати для таких інвестицій різні джерела, в тому числі частину коштів, отриманих у вигляді тарифу за діяльність. 17. Що робити пацієнту, якщо він «вичерпав» ліміт послуг, які включені до гарантованого пакету послуг? (багато аналізів, додаткове УЗД чи кардіограма) В межах гарантованого пакету первинної медичної допомоги пацієнт отримуватиме все безкоштовно, незалежно від того, скільки відповідних процедур чи аналізів призначив лікар. 18. Чи повинен сімейний лікар обслуговувати всю родину? Чи дитина може бути записана окремо до педіатра? При бажанні кожен член родини може бути записаний до іншого лікаря (в тому числі діти). 19. Якщо людина протягом року живе у різних місцях, зі скількома лікарями можна підписати договір? Пацієнт може підписати декларацію лише з одним лікарем, але передбачена можливість міняти цей вибір. Разом із тим, часта зміна лікаря – це не лише неефективно, але й знижує якість допомоги: сімейний лікар повинен добре знати людину, історію її здоров’я та лікування. Екстрену медичну допомогу надаватимуть за місцем перебування пацієнта незалежно від того, де він проживає і де перебуває його сімейний лікар. Якщо людині стає зле під час кількамісячного відрядження чи подорожі, вона зможе викликати швидку там, де стався цей випадок. Якщо ж ситуація не вимагає виклику «швидкої», сімейний лікар зможе надати консультацію у будь-який час телефоном. Ця консультація буде найбільш ефективною, якщо її надаватиме лікар, добре знайомий з історією хвороби людини. Більшість непередбачуваних ситуацій можна вирішити таким чином без зміни сімейного лікаря. |
- Гарантований пакет послуг: що він включає?
 Розпорядження КМУ Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я передбачає розроблення та затвердження протягом I кварталу 2017 р. деталізованого переліку послуг, що увійдуть до державного гарантованого пакета медичної допомоги для первинної ланки медичної допомоги на 2017 рік, а також єдиного рівня капітаційної ставки для оплати відповідних послуг у 2017 році. Державний гарантований пакет медичної допомоги поширюватиметься на всіх громадян України та включатиме: - первинну медичну допомогу; - екстрену медичну допомогу (у тому числі у стаціонарі); - основні види амбулаторних послуг за направленням лікаря загальної практики — сімейного лікаря; - основні види стаціонарної медичної допомоги за направленням лікаря загальної практики — сімейного лікаря чи лікаря-спеціаліста, включаючи лікарські засоби для стаціонарної та екстреної медичної допомоги, вартість яких відшкодовується через встановлений державою механізм оплати відповідних видів медичної допомоги; - амбулаторні рецептурні лікарські засоби, які внесені до Національного переліку основних лікарських засобів та вартість яких відшкодовується через механізм реімбурсації. Вартість відповідних послуг буде покриватися через систему державного солідарного медичного страхування повністю або частково. Для тих послуг, для яких буде встановлене неповне покриття вартості єдиним національним замовником медичних послуг, передбачається запровадження механізму часткової офіційної співоплати пацієнтами. Тарифи для повної оплати медичних послуг, що входитимуть до державного гарантованого пакета медичної допомоги, та тарифи офіційної співоплати таких послуг будуть уніфікованими і єдиними для всієї території України. Тарифи встановлюватимуться МОЗ України й оплачуватимуться єдиним національним замовником медичних послуг (на перехідному етапі вони оплачуватимуться чинними головними розпорядниками бюджетних коштів, якими є відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а в майбутньому — єдиним національним замовником медичних послуг) на основі укладених договорів про надання медичної допомоги, що передбачають використання механізму оплати за результат. Надходження, що отримуватимуть державні та комунальні заклади охорони здоров’я від співоплати пацієнтами витрат за надані їм медичні послуги на основі прозорої та економічно виправданої системи тарифів, стануть офіційним формально визнаним додатковим джерелом фінансування зазначених постачальників послуг. Детальний перелік послуг, що входять до державного гарантованого пакета медичної допомоги і підлягають оплаті з державного бюджету або співоплаті за уніфікованим тарифом, а також структура та рівень тарифів на відповідні послуги затверджуватимуться щороку Кабінетом Міністрів України. Кабінет міністрів планує визначити гарантований обсяг медпослуг на первинній ланці у першому кварталі 2017 року. Про це йдеться в Середньостроковому плані пріоритетних дій уряду до 2020 року, який оприлюднено на Урядовому порталі для обговорення. «Визначення державного гарантованого пакету медичних послуг на первинній ланці — перший квартал 2017 року», — зазначається в документі. Гарантований пакет послуг дозволить окреслити чіткі зобов’язання держави щодо фінансування первинної меддопомоги. Також у першому кварталі 2017 року планується створити Національну службу здоров’я, яка буде здійснювати закупівлі медичних послуг і стане однією із ланок в реформуванні системи фінансування охорони здоров’я. |
- Кабмін: План пріорітетних дій на період до 2020
Серед пріорітетних напрямків розвитку держави у Кабінеті Міністрів відначають реформування та розвиток системи охорони здоров’я. План розвитку стосується 5 основних пріоритетів та містить 85 пріоритетних напрямів діяльності Уряду на період 2017–2020 р. Стосовно охорони здоров’я планом передбачено:
|
- План реформ на 2017 рік
Метою підготовчого етапу (2017 рік) є закладення правових та інституційних основ для нової системи фінансування охорони здоров’я, запровадження нової моделі фінансування первинної медичної допомоги та початок впорядкування мережі закладів, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу через створення госпітальних округів. На підготовчому етапі передбачається:
|
1-10 of 163