До Дня медика - офіційні відзнаки
і незвичні дарунки на свіжому повітрі
 Невдовзі – День медичного працівника, який в третій міській лікарні традиційно відзначають… нетрадиційно! От і цього річ 13 червня стало щасливим і радісним для колективу лікувального закладу та мешканців мікрорайону Дружба. Збиратися для урочин в актовому залі – це занадто банально, та й зал не зміг би вмістити усіх, хто долучився до святкування. Тому персонал третьої лікарні міста Тернополя відзначав професійне свято на свіжому повітрі. На майданчиком перед входом в корпус, там, де стрункі туї і запашні квіти, просто неба відбулося незвичне дійство, адже вітав медиків муніципальний духовий оркестр «Оркестра волі» під керівництвом Володимира Грицая.  Оркестранти приготували особливі музичні дарунки для кожного підрозділу лікарні, і глядачі – лікарі і медсестри, пацієнти і відвідувачі, дорослі і діти – дякували за чуттєві джазові композиції, ритмічні танцювальні та яскраві українські мелодії щирими оплесками.   Тепло зустріли присутні виступ головного лікаря Юрія Лазарчука, який знайшов найголовніші, проникливі слова для своїх колег, з якими пліч-о-пліч щоденно долає людські недуги і повертає наших краян до повноцінного життя без болю та страждань.  - Більшої уваги до медичної галузі від влади. Усвідомлення важливості тих реформ, що проводяться. Віри у те, що ми рухаємося в правильному напрямку, - наголосив у побажаннях Ю.В.Лазарчук. Заступниця начальника відділу охорони здоров’я Тернопільської міської ради Ольга Ярмоленко, зворушена дійством, визнала, що колектив третьої тернопільської лікарні – надійна, високопрофесійна, згуртована команда. Ольга Ярмоленко вручила медпрацівникам грамоти міської ради та Департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОДА. Естафету вітань підхопила профспілка – відзнаки та премії кращі працівники отримали з рук Наталії Жеворонко. І знов лунали оплески, і все було справжне – піднесені емоції і пахощі трав, сонячні промені і жива музика, щедрий людський талант і самовіддана праця, добрі слова і улюблені пісні, потиски рук і щира вдячність. Навколо рясніли білі халати, і від їх сяйва ставало світліше – і на майданчику перед третьою лікарнею, і в кожного на душі.        |                 |