В останню неділю березня та жовтня Україна переходить відповідно на літній та зимовий час. І хоча це не дуже змінює ритм життя,  багато людей відчувають  труднощі
в адаптації до нового режиму, що провокує погане самопочуття.

Переведення стрілок годинника на здорових людей не впливає негативно, проте адаптація організму людини до переходу на зимовий або літній час іноді супроводжується слабкістю, втомлюваністю, зниженням імунітету, можливі ГРВІ на тлі ослабленого організму. 

Зазвичай період адаптації до нового часу може тривати протягом 10-14 днів. 
На цей час потрібно  зменшити фізичні і психологічні навантаження, адже багато людей відчувають на собі симптоми десихроноза - підвищеної стомлюваності, зниження працездатності, настрою, дратвливість, порушення сну, іноді виникають ознаки депресії. Це стосується усіх людей, навіть абсолютно здорових. 

Внутрішній біологічний годинник працює за інерцією, ми не  можемо його так швидко перелаштувати. В роботі людського організму налічується не менше 300 біоритмів різної тривалості, які тісно пов'язані зі змінами освітленості протягом доби (добового ритму), сезонного ритму та 11-річного ритму сонячної активності. Але головним є добовий, який регулює роботу всіх органів і систем організму.

Особливо необхідно бути обережними людям з вегето-судинною дистонією, гіпертонією, схильним до депресій. Люди з проблемами шлунково-кишкового тракту (з панкреатитом, виразкою , жовчнокам'яною хворобою) також можуть реагувати на зміну часу.

Дуже важливо в цей період тренувати нервову систему щоб уникнути стресу і депресій. Психотерапевти рекомендують для цього різнокольорові пейзажі і приємну музику. Заспокійливо діють на нервову систему жовтий колір (листя) і ліричні мелодії, а в якості тонусу підійде марш і споглядання осінніх барв.

Щоб перейти на зимовий час без втрат для власного здоров'я, рекомендовано підвищити опірність організму, а за наявності хронічних захворювань - ретельно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.

Легше перенести перехід на зимовий час допоможуть правильне харчування, повноцінний відпочинок і фізична активність.

Перш за все потрібно нормалізувати режим дня - важливий достатній, повноцінний сон, обов'язкове перебування на свіжому повітрі. 

Корисними будуть водні процедури невеликої інтенсивності, контрастний душ.

Слід з увагою поставитися до свого харчування - вживати більше овочів і фруктів, обмежити тваринні жири на користь олій, багатих поліненасиченими жирними кислотами. Потрібно збільшити частку продуктів, багатих складними вуглеводами та харчовими волокнами. Це журавлина, брусниця, горобина, чорниця, сухофрукти, буряк, морква, гарбуз, томати, кольорова капуста, гречана і вівсяна крупи, горох, квасоля, соя, хлібобулочні вироби з борошна з додаванням висівок.

Варто включити в раціон молочні продукти і продукти, багаті калієм і магнієм: курагу, родзинки, горіхи, чорнослив, апельсини, мандарини, шипшина,  запечену з шкіркою картоплю. Необхідно відмовитися від куріння і алкоголю, уникати стресових ситуацій.

Важлива також фізична активність. Нестача руху негативно позначається на організмі людини: знижується інтенсивність обмінних процесів, порушується регуляція судинного тонусу, що призводить до погіршення доставки кисню до всіх органів і тканин, а особливо до головного мозку і серця, з'являються млявість, апатія, підвищена дратівливість. Для задоволення мінімальної потреби організму в русі досить 30 хвилин фізичної активності на добу, наприклад енергійної ходьби.