Гіпертонічний криз

                                                                                                                            

Алгоритм дій медперсоналу 

при виникненні гіпертонічного кризу 


(Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України
«Про затвердження медико-технологічних документів
зі стандартизації екстреної медичної допомоги»
від 15.01.2014 № 34)


1. Чергова медична сестра має:

1.1. Дати розпорядження молодшій медичній сестрі — негайно викликати чергового лікаря, лікаря-анестезіолога.

1.2. Забезпечити пацієнту фізичний і психічний спокій.

1.3. Покласти пацієнта горизонтально, забезпечивши напівсидяче положення.

1.4. Виміряти артеріальний тиск (систолічний та діастолічний).

1.5. Провітрити палату.

1.6. Покласти грілки на ноги та руки (кисті пацієнта можна опустити у ванночку з теплою водою).

1.7. Поставити пацієнту гірчичники на литкові м’язи.

1.8. Зробити пацієнту холодний компрес (на чоло).

1.9. Катетеризувати периферичну вену.

1.10. За розпорядженням лікаря:

  • за ускладненого типу гіпертонічного кризу знизити артеріальний тиск на 1/2 від вихідного;
  • за гіпертонічної енцефалопатії або вогнищевої неврологічної симптоматики застосовувати внутрішньовенно: Фуросемід 2,0-4,0 мг; Магнію сульфат 25% — 10,0 г; Еуфілін 2,4% від 2,0 до 10,0 мл;
  • за неускладненого типу гіпертонічного кризу: тахікардія (20-40 мг Анаприліну або 20 мг Метопрололу під язик); нормо-, брадикардія (Ніфедипін, Фармадіпін, починаючи з 3-6 крапель, Корінфар або Фенігідін 1 таблетка під язик); можливе поєднання Ніфедипіну та бета-адреноблокаторів; додатково таблетовані гіпотензивні препарати пролонгованої дії — препарати пацієнта (Каптопрес); за залишкових явищ (головний біль та дещо підвищений артеріальний тиск) — Ренальгон 5,0 внутрішньовенно або внутрішньом’язово, Анальгін 2,0 + Дібазол 3,0-5,0 (як протектор центральної нервової системи; тільки внутрішньом’язово!);
  • спостерігати за артеріальним тиском (систолічним та діастолічним).

1.11. За неефективності проведеного лікування — переводити пацієнта до палати інтенсивного нагляду.

2. Молодша медична сестра має:

2.1. За розпорядженням чергової сестри медичної викликати чергового лікаря, лікаря-анестезіолога.

2.2. Викликати лаборанта.

3. Черговий лікар має:

3.1. Оглянути пацієнта.

3.2. Оцінити стан пацієнта.


Скарги пацієнтаДані огляду
  • біль у потилиці (частіше зранку);
  • запаморочення;
  • прискорене серцебиття;
  • біль у ділянці серця;
  • набрякання кистей;
  • «завіса» перед очима;
  • оглушення;
  • нудота, блювання
  • хитка хода;
  • гіперемія обличчя;
  • втрата свідомості;
  • тремтіння рук (тремор);
  • адинамія;
  • підвищення артеріального тиску (систолічного та діастолічного);
  • брадикардія;
  • можливі судоми

3.3. Дати розпорядження сестрі медичній щодо введення гіпотензивних препаратів.

3.4. За необхідності — госпіталізувати (перевести) пацієнта до палати інтенсивного нагляду.

4. Відповідальний черговий лікар має повідомити завідувача відділення та заступника головного лікаря.

                                                                                                                            
Comments