- Протокол надання медичної допомоги хворим з гострим гайморитом

                                                                                                                                      

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 24.03.2009 № 181

 

Протокол

надання медичної допомоги хворим з гострим гайморитом

 

Код МКХ 10       J 01.0

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Інфікування верхньощелепного синусу частіше відбувається риногенно – шляхом переходу запалення з носової порожнини в пазуху або гемато­генно. Причи­нами гострого запалення пазухи може бути ГРВІ, грип, переохолодження, гострі мікробні інфекції, травми тощо. У разі гнійних форм синуситу найчастіше спостерігається кокова флора, рідше — синьогнійна паличка, протей, анаеробні бактерії, гри­би.

Місцеві прояви – закладання носа, відчуття роз­пирання та болю в ділянці відповідної пазухи. У разі порушення дренажної функції пазухи та підвищення в ній тиску біль може бути значним, віддавати в зуби, око, скроневу та лобову ділянки на боці ура­ження. Під час нахиляння голови донизу біль може посилюватися. Спостерігаються виділення з носа: спочатку серозні, а потім гнійні. Часто спостерігається погіршення нюху.

Мають певне значення анатомічні особливості, які можуть спричиняти погіршення вентиляції та дренування синусів. Серед них – викривлення носової перегородки, парадоксально викривлена середня носова раковина, клітини Галера та інші. Пацієнти з імунодефіцитами, також відносяться до групи ризику по розвиненню гострого синуситу.

Загальними симптомами є погіршення самопочуття, підвищення температури тіла.

 

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

 

Допомога у випадках неускладненого перебігу захворювання надається амбулаторно; в разі важкого перебігу або при ускладнених формах (орбітальні або інтракраніальні ускладнення) – в ЛОР-відділеннях стаціонарів. В умовах амбулаторного лікування хворі лікуються під наглядом отоларинголога ЛОР-кабінету, при стаціонарному лікуванні – в ЛОР-відділенні районних, міських або обласних лікарень.

 

 

 

Діагностична програма

 

1. Скарги, анамнез.

2. Об’єктивні симптоми гострого гаймориту (передня та задня риноскопія).

3. Допоміжні методи обстеження:

- рентгенографія біляносових пазух,

- діагностична пункція верхньощелепної пазухи з її промиванням.

4. Лабораторні методи : загальний аналіз крові з формулою, сечі, бактеріологічне дослідження мазка з порожнини носа або аспірату з синусу, дослідження чутливості мікрофлори до антибіотиків.

 

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обовязкового асортименту

Загальне лікування:

 -антибіотикотерапія

Пероральні(препаративибору:амоксіцилін,амоксіцилін/клавуланат;альтернативні препаратицефуроксім-аксетіл, цефаклор, азитроміцин, кларитроміцин, лєвофлоксацин).                                                                                                     Парентеральні антибиотики при лікуванні важких форм гострого синуситу в стаціонарі(інгібіторзахищені амінопеніциліни: амоксицилін/клавуланат, ампіцилін/сульбактам; альтернативні препарати: цефалоспоріницефуроксім, цефотаксім, цефтріаксон, цефоперазон, цефоперазон/сульбактам, цефтазидім, цефепім; інгібіторзахищені протисиньогнійні  пеніциліни(тикарцилін/клавуланат), фторхінолони (ципрофлоксацин, офлоксацин, лєвофлоксацин, пєфлоксацин), карбапенеми( іміпенем, мєропенем).

Тривалість антибактеріальної терапії при гострому синуситі становить 10-14 днів.

- системні деконгестанти

- антигістамінні засоби 

- муколітичні засоби

- нестероїдні протизапальні засоби

- гомеопатичні засоби

Місцеве лікування:

-    місцеві антибіотики та антисептики у вигляді спрею або крапель,

- протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа (R01A),

-  антисептики та інші препарати, які застосовуються для введення в порожнини біляносових синусів та для промивання за методом “переміщення”( антисептики, розчини глюкокортикоїдних гормонів, ферментні препарати, розчини антибіотиків),

- топічні кортикостероїдні засоби,

- гомеопатичні засоби та засоби рослинного походження у вигляді спреїв та крапель.

 

Маніпуляції (процедури) для лікування гострого синусіту

 

         1) змащування слизової оболонки середнього носового ходу розчинами адреноміметиків, вкладування турунд, просочених розчинами адреноміметиків в середній носовий хід (щоденно або декілька разів на день в залежності від показань)

2) пункція верхньощелепного синусу (щоденно або через день в залежності від необхідності) з промиванням та введенням розчинів перерахованих вище

3) промивання за методом “переміщення” по Proetz розчинами перерахованими вище щоденно

5) безпункційний метод лікування синуситів з застосування синус-катетера ЯМІК.

 

Фізіотерапевтичне лікування гострого синусіту 

1) ендоназальні інгаляції судиннозвужуючої суміші

2) СВЧ-терапія, УВЧ-терапія

3)   магнітолазерна терапія.

Хірургічне лікування гострого гаймориту та його ускладнених форм

При відсутності ефекту від консервативного лікування  протягом 7-10 днів або погіршенні стану пацієнта, наявності або підозрі на наявність ускладнення  (орбітального, внутрішньочерепного ті інших) виконується хірургічне втручання. В залежності від вираженості запального процесу виконуються: ендоназальна ендоскопічна гайморотомія з одночасною корекцією внутрішньоносових структур які можуть зашкоджувати повноцінній вентиляції синусу (септопластика, резекція латеральніх відділів середньої носової раковини, підслизова вазотомія нижніх носових раковинн, аденотомія);  радикальні втручання на синусах (гайморотомія за Калдвелл-Люком).

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

1) ультразвукове дослідження навколоносових синусів(обо’язковий за певних умов та бажаний у процесі лікування)

2) діафаноскопія ( факультативний)

3) термографічне дослідження навколоносових синусів ( факультативний)

4) комп’ютерна та магнітнорезонансна томографія навколоносових синусів при підозрі на ускладнення та відсутності ефекту від консервативного лікування

5) ендоскопічне обстеження порожнини носа при підозрі на ускладнення та відсутності ефекту від консервативного лікування.

 

Критерії ефективності лікування

 

Нормалізація загального стану, температури тіла, відновлення носового дихання, зникнення патологічних виділень з носа. Зникнення запальних явищ у порожнині носа. Нормалізація показників крові. Позитивна рентгенологічна картина.

 

Тривалість лікування:  середня тривалість лікування – 7-10 днів.

 

 

Можливі побічні дії та ускладнення

Алергічні реакції на медикаментозні препарати місцевого та загального застосування.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі подальшого надання медичної допомоги не потребують.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Не має.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Не потребує.

Ступінь наукової доказовості клінічної ефективності запропонованих медичних технологій

          Щодо запропонованої діагностичної програми – рівень В, щодо запропонованої антибіотикотерапії – рівень А

 

Директор Департаменту 

організації  медичної допомоги                                           М.П. Жданова

                                                                                                                                      
Comments