 Так звана "хворо́ба Ебола" -ГОСТРА ГЕМОРАГІЧНА ЛИХОМАНКА (гарячка) ЕБОЛА - вірусне дуже заразне природно-осередкове захворювання з тяжким перебігом, вираженою інтоксикацією, зневодненням, ураженням кровоносних судин багатьох органів з розвитком тяжких крововиливів. Оскільки на сьогоднішній день лікування цієї хвороби та специфічної профілактики шляхом вакцинації не існує, рівень смертності при захворюванні високий - 60-90%.  Збудник лихоманки Ебола — вірус, що має п'ять різних підвидів.Вперше спалахи гарячки Ебола було зареєстровано у 1976 р. у сільських місцевостях на півдні Судану та півночі Заїру. Випадки захворювання в цих районах Центральної Африки, а також в зоні тропічних лісів Африки (Габон, Кот-д'Івуар, Ліберія, Демократична республіка Конго) реєстрували і в наступні роки.  В 2014 році зафіксована найтяжча за весь період спостережень за цією хворобою епідемія в Західній Африці (Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Нігерія, Сенегал). На сьогодні епідемія поширилась на США та Іспанію. Епідемія поки що не має тенденції до вщухання, а, навпаки, продовжує наростати. Загалом у 7 країнах (Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Нігерія, Сенегал, США, Іспанія) поширення епідемії хвороби, яку спричинює вірус Ебола, станом на 19 жовтня 2014 року зареєстровано вже 9936 випадків хвороби, зокрема 4877 смертей, захворіли 443 медичні працівники, 244 їх померло.  Спалах у Західній Африці ВООЗ оцінила як надзвичайну ситуацію у сфері охорони здоров’я, яка має міжнародне значення. Природний осередок вірусу Ебола, найвірогідніше, розташований у вологих лісах африканського континенту і районах Західної частини Тихого океану. Джерелами інфекції є деякі фруктоїдні кажани і, можливо, дрібні наземні гризуни (на цей час вірус виділили лише з декількох особин кажанів, мишей та бурозубок в Африці).  Лихоманка Ебола може поширюватися через прямий, незахищений контакт із біологічними рідинами інфікованої людини (з кров'ю, слиною, спермою, лімфою, виділеннями тощо) та у результаті контакту з предметами, з якими контактувала хвора людина. Часто заражаються мисливці на кажанів, мавп, інших заражених тварин, а потім передають інфекцію іншим людям. Похоронні обряди, під час яких присутні люди мають прямий контакт із тілом померлого, відіграють значну роль у подальшому поширенні вірусу Ебола серед людей (вірус має блокуючий вплив на імунну систему, протягом 50 діб небезпечними є померлі від цієї хвороби.  Найчастіше вірус Ебола поширюється через родичів та друзів, які перебувають у тісному контакті при догляді за хворим. Характерне внутрішньолікарняне поширення, що становить загрозу для медичного персоналу. Прояви хвороби можуть з’явитися з 2 по 21 день після потрапляння збудника до організму, найчастіше – на 8-10 день. Ознаки захворювання: - початок захворювання стрімкий, температура 39-40 градусів, - з’являється сильний головний біль, - блювота, - пронос з кров’ю, - сильний біль у м’язах, - кровотеча з носа, вух, очей та ясен. РЕКОМЕНДОВАНО 1. Під час перебування в епідемічних з цього захворювання країнах: - використовувати захисні маски; - утримуватися від відвідування місць масового скупчення людей, - уникати контактів із хворими людьми, зокрема з високою температурою. 2. При перших ознаках захворювання: - уникати контакту з оточуючими людьми, - користуватись індивідуальними засобами захисту, - залишатись вдома або в ізольованому приміщенні, - негайно викликати швидку медичну допомогу. 3. Особам, які повернулися з епідемічних із цього захворювання країн: - при появі озак хвороби негайно звернутися по медичну допомогу, - обов’язково повідомити про перебування у західноафриканських або в сусідніх з ними країнах, - поінфрмувати медиків про контакт із особами, які відвідували ці країни. |
 |
|
|
|