Що варто знати про кір

Критерії, за якими визначаються випадки кору, які підлягають реєстрації, затверджені наказом МОЗ України від 28.12.2015 № 905.

Клінічні критерії.

Будь-яка людина з гарячкою та макуло-папульозним висипом і принаймні з одним з таких трьох симптомів:

кашель;

нежить;

кон'юнктивіт.

Лабораторні критерії.

Принаймні один із таких чотирьох:

виділення вірусу кору з клінічного матеріалу;

виявлення нуклеїнових кислот вірусу кору у клінічному матеріалі;

виявлення специфічних антитіл до вірусу кору в сироватці крові або слині, характерних для гострої інфекції;

виявлення антигену вірусу кору методом прямої флуоресценції в клінічних зразках з використанням специфічних моноклональних антитіл до вірусу кору.

Лабораторні результати слід інтерпретувати відповідно до вакцинального статусу. Якщо людина нещодавно вакцинована, необхідне розслідування по диких вірусах.

Епідеміологічні критерії.

Епідеміологічний зв’язок - передача від людини до людини.

Класифікація випадку.

А. Можливий випадок: Будь-яка особа, що відповідає клінічним критеріям.

Б. Ймовірний випадок: Будь-яка особа, що відповідає клінічним критеріям і має епідеміологічний зв'язок.

В. Підтверджений випадок: Будь-яка особа, яка не була вакцинована останнім часом і відповідає клінічним та лабораторним критеріям.


Кір — надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба.

Вона характеризується загальною інтоксикацією, підвищенням температури тіла, катаром слизових оболонок дихальних шляхів та кон'юнктив, наступною появою плямисто-папульозного висипу, що покриває шкіру хворого.


Кір зустрічається не тільки у дітей, але і у дорослих, причому перебігає, як правило, важче
.
 
Збудник кору — фільтрівний вірус, нестійкий у навколишньому середовищі.
Джерелом інфекції є хворий на кір.


Найбільша заразність спостерігається в початковому катаральному періоді та в перші дні висипання. Шлях передачі нору — повітряно-краплинний на значні відстані (через коридори, сходові клітки в сусідні кімнати та квартири). Передача кору через предмети та третю особу у зв'язку з нестійкістю збудника не відбувається.

Сприйнятливість людини до кору дуже висока. Індекс контагіозності становить 0,96—0,98, тобто всі діти і дорослі, які не хворіли на кір, але були в контакті з хворим, захворюють.

Імунітет до кору у дорослих є результатом перенесеної ними хвороби. Завдяки трансплацентарному імунітету діти до 3 міс не хворіють на кір, а у віці від 3 до 6 міс хворіють дуже рідко, останнім часом у зв'язку з уведенням масової вакцинації спостерігаються зміни вікової структури хворих на кір: збільшується питома вага дітей старшого віку та дорослих, тобто контингентів, які давно були імунізовані або зовсім не підлягають імунізації.

Характерною особливістю останніх років є збільшення випадків повторних захворювань на кір (0,5—6 %).
 
Вхідними воротами інфекції при кору є верхні дихальні шляхи і, очевидно, кон'юнктива очей.
В епітелії слизових оболонок та регіонарних лімфатичних вузлах вірус кору розмножується та проникає в кров (перша хвиля вірусемії). Циркулюючий вірус фіксується в ретикулогістіоцитарній системі та лімфоїдній тканині, посилено розмножується і знову проникає в кров (друга хвиля вірусемії). Фіксація вірусу, що циркулює повторно, триває у лімфоїдній тканині. В результаті повторного контакту вірусу з клітинами лімфоїдних утворень шкіри розви-вається гіперергічне запалення, що клінічно проявляється висипаннями. Пошкодження лімфоїдного апарату організму призводить до пригнічення імунних реакцій — розвитку посткорової анергії. Цим пояснюється значна частина ускладнень, а також загострення попередніх та супровідних захворювань після перенесеного кору.
 
В перебігу кору виділяють такі періоди: інкубаційний, катаральний, період висипань та реконвалесценції.
Інкубаційний період становить 9—11 днів. Він може тривати до 17 днів, а при введенні контактним імуноглобуліну — до 21 дня.
Початок хвороби гострий. З'являються симптоми початок нового катарального (продромального) періоду: підвищення температури тіла до 38—39 °С, головний біль, кашель, нежить. Підвищення температури тіла в перші дні у більшості випадків нестійке.
Катаральні явища з кожним днем посилюються. Кашель стає впертим. З'являються світлобоязнь, сльозотеча — розвивається кон'юнктивіт. На 2—3-й день від початку хвороби на слизовій оболонці щік проти малих корінних зубів, інколи на слизовій оболонці губ та кон'юнктив, виникають дрібні, розміром з макову зернину, білуваті цятки, які піднімаються над слизовою оболонкою і оточені червоним обідком. Це плями Бєльського — Філатова — Копліка — патогномонічний для кору симптом, який має особливо важливе діагностичне значення. Одночасно або через 1—2 дні на слизовій оболонці м'якого та твердого піднебінь з'являються червоні плями неправильної форми — корова енантема. Слизова оболонка всієї порожнини рота стає рихлою та гіперемійованою.
Тривалість катарального періоду — 2—4 дні, але може бути до 5—6 днів, особливо у щеплених дітей. Перед появою висипань температура тіла часто знижується, іноді до норми.
Період висипу починається з нового підвищення температури тіла (двогорба температурна крива) та посилення інших симптомів загальної інтоксикації. Катаральні явища у верхніх дихальних шляхах та кон'юнктивах досягають максимуму. Перші! елементи висипу з'являються за вухами, на переніссі, на обличчі. Висип при кору плямисто-папульозний, сильний, місцями він зливається, розміщується на незміненому фоні шкіри. Характерною є етапність появи висипу, спочатку на обличчі та шиї, потім) на тулубі і, нарешті, на кінцівках. Елементи висипу «цвітуть» 3 дні, з 4-го починають згасати в тому самому порядку, в якому вони з'явилися. На місці висипу залишається пігментація, згодом починається дрібне висівкоподібне лущення. Разом із згасанням висипу зменшуються явища загальної інтоксикації, нормалізується температура тіла, зменшуються катаральні явища.•
У період реконвалесценції (пігментації) на фоні вже нормальної температури тіла вберігаються незначні катаральні явища, астенізація (в'ялість, швидка втомлюваність тощо), опірність організму знижується. У цей період часто розвиваються ускладнення.
 
При типовому кору спостерігаються легка, середня та тяжка форми. Остання супроводиться в окремих випадках симптомами ураження центральної нервової системи (непритомність, судороги, гіпертермія та ін.). Ці симптоми при тяжких формах кору бувають у гострому періоді хвороби (катаральному або в періоді висипу) на відміну від неврологічних ускладнень кору (енцефаліт, менінгіт), які виникають у період пігментації. Характерними для тяжких форм кору є також геморагічні прояви (кровоточивість слизових оболонок, геморагічний характер висипу тощо). Слід пам'ятати, що носова кровотеча в катаральному періоді кору може спостерігатися при різному за тяжкістю перебігу хвороби, навіть при легкій формі.
Ослаблений кір буває в дітей, яким проводили пасивну імунопрофілактику (введення контактному протикорового імуноглобуліну). Інкубаційний період звичайно подовжується — максимально до 21 дня. Початковий період та період висипу, навпаки, скорочується. Катаральні явища з боку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та кон'юнктив виражаються слабко або їх зовсім немає. Явища загальної інтоксикації незначні або їх немає. Температура тіла звичайно субфебрильна. Енантеми та плям Бєльського — Філатова — Копліка у більшості випадків немає, висипання незначні.
Кір у щеплених вакциною, як правило, зберігає типові для нього клінічні риси, але здебільшого перебіг його легкий. Для щеплених проти кору характерні подовження катарального періоду хвороби та втрата етапності появи висипу.
Рудиментарний кір — дуже слабко виражені симптоми хвороби або відсутність багатьох з них. Спостерігається рідко у дітей, які не мали ні активної, ні пасивної імунопрофілактики і раніше не хворіли на кір. Такий перебіг хвороби пов'язаний з особливостями імунної реакції організму. Незначний висип, слабко виражені катаральні явища та інтоксикація при кору можуть бути іноді у дітей з вираженою гіпотрофією внаслідок перенесеного раніше захворювання. Перебіг кору у таких хворих, незважаючи на незначно виражену симптоматику, часто характеризується тяжкими ускладненнями і супроводиться високою летальністю.
Ускладнення. Частота ускладнень при кору тим більша, чим менший вік хворого. 

Лікування хворих на кір здійснюється переважно в домашніх умовах. Потрібно дотримувати постільного режиму протягом усього гарячкового періоду, а також правил особистої гігієни. Рекомендується часте пиття.
Неускладнений легкий та середньотяжкий кір не потребує медикаментозного лікування.

Хворого на кір ізолюють. Строки ізоляції від моменту появи висипу — 5 днів, у разі ускладнень— 10 днів.
Строк карантину для контактних, що не хворіли, і невакцинованих становить 17 днів.


Comments