- Всесвітній день зору

                                                                                                                           


Щорічно у другий четвер жовтня під егідою Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я проводиться Всесвітній день зору.

У рамках реалізації Глобальної програми в боротьбі зі сліпотою «Зір 2020: Право на зір». Всесвітній день зору передбачає збільшення уваги до проблем сліпоти, порушень зору та реабілітації людей з порушеннями зору: в усіх регіонах України проходять профілактичні заходи, спрямовані на раннє виявлення захворювань очей, а також санітарно-просвітницька робота серед населення для профілактики сліпоти. 

У світі порушення зору найбільш поширене серед чоловіків і жінок у віці 50 років і старше. Незважаючи на те, що більшість випадків порушення зору серед цієї вікової групи, такі як катаракта, можна легко лікувати, в деяких частинах світу все ще необхідно докладати зусилля для забезпечення рівного доступу чоловіків та жінок до офтальмологічних служб.

Сліпота — це нездатність бачити. Провідні причини хронічної сліпоти включають катаракту, глаукому, вікову дегенерацію жовтої плями, помутніння рогівки, трахому і захворювання очей у дітей (наприклад, що викликаються дефіцитом вітаміну А). У світі все ширше зустрічається сліпота, що розвивається з віком, а також сліпота, що викликається неконтрольованим діабетом. 

За даними Міжнародного агентства з профілактики сліпоти, приблизно 284 мільйона чоловік мають проблеми із зором, з них 39 мільйонів не бачать зовсім. Хвороби очей вражають більше 19 мільйонів дітей. Близько 80% випадків сліпоти можна було б уникнути в разі своєчасного лікування. 

Найчастіше причиною сліпоти в Україні стають травми органу зору і важковиліковні захворювання нейрозорового апарату, такі як дистрофії сітківки і зорового нерву, глаукома, нейропатії та нейрооптикопатії. Структура первинної інвалідності по зору в Україні в 2014 році була представлена наступними офтальмопатологіями:

• наслідки травм ока та орбіти – 19,2 %;

• захворювання очного дна – 17,3 %;

• глаукома – 15 %;

• міопія – 12 %;

• атрофія зорового нерва – 8,9 %;

• уроджені вади органу зору – 6,8 %;

• патологія рогівки – 4,4 %.

В Україні серед первинних інвалідів найтяжчі ступені інвалідності (1 та 2 групи) мають інваліди на глаукому (I гр. – 36,7 %, II гр. – 14,8 %). Вірогідність сліпоти на одне око через 20 років після виникнення глаукоми складає 27 %, на обидва – 9 %. Сліпота внаслідок глаукоми невиліковна. Однак, своєчасна діагностика та адекватне лікування з регулярним контролем допомагають зберегти зорові функції. Факторами, які спричиняють зростання кількості інвалідів, хворих на глаукому, є пізня стадія хвороби на момент її виявлення та недостатня інформованість населення щодо тяжкості захворювання.

Майже третина сліпих та слабкозорих спостерігається серед інвалідів з патологією очного дна (27,6 %). Це пов’язано із зростанням в Україні поширеності судинних захворювань, цукрового діабету, що призводять до тяжких змін сітківки (вікова дегенерація сітківки, діабетична ретинопатія, тощо).

За останні роки збільшилася кількість порушень зору внаслідок розвитку короткозорості, астигматизму, тощо. Так, серед дитячого населення поширеність короткозорості складає 30 % серед усіх захворювань очей, серед дорослого – 12 %. Користування електронними пристроями, недотримання зорової гігієни, недостатній рівень обізнаності населення щодо профілактики розвитку короткозорості – основні причини такої ситуації.

Втім, більшість випадків розвитку короткозорості, настання інвалідності внаслідок глаукоми, захворювань сітківки можна попередити. Головне – це дотримання зорової гігієни, рання діагностика захворювань, своєчасне лікування захворювань, моніторинг перебігу хвороби. Такі скарги, як поява мушок перед очима, випадіння в полі зору, затуманення або погіршення зору, викривлення прямих ліній, часта зміна окулярів свідчать про захворювання сітківки та зорового нерва та потребують негайної консультації лікаря.

Для досягнення мети, поставленої ВООЗ - попередження 100 млн нових випадків сліпоти до 2020 року, - життєво необхідна участь всіх зацікавлених сторін: кожного індивідуума, родини, суспільства, а також працівників охорони здоров'я.

Див. також: - Глаукома
                  - Гігієна зору
                  - Як ви бачите?



                                                                                                                           
Comments