Інтерв'ю з Юрієм ЛАЗАРЧУКОМ,
головним лікарем КНП «Міська комунальна лікарня №3»
Юрій ЛАЗАРЧУК,
головний лікар КНП
«Міська комунальна лікарня №3»
Ще в квітні 2016 року депутати Тернопільської міської ради ухвалили рішення про реорганізацію міської комунальної лікарні №3 шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради.
В оновленому статусі медичний заклад розпочав свою діяльність уже в грудні.
Що криється за новою вивіскою: формальна зміна чи реальні позитивні перетворення?
ВЗ Як ви зважилися змінити усталені принципи роботи?
Ті гроші, які виділяють за державною субвенцією згідно з Бюджетним кодексом, й надалі будемо спрямовувати на обслуговування мешканців так званих прикріплених до нас мікрорайонів — 30 тис. осіб. Зрозуміло, що це мізерні суми, але вони надходять. Щодо людей із сусідніх дільниць, мешканців міст та сіл області, а також інших регіонів, які захочуть отримати медичні послуги в нашій лікарні, то вони зможуть зробити це, але вже за певну плату.
ВЗ Які переваги та можливості нової форми господарювання?
— Статус некомерційного комунального підприємства відкрив для нас ширші перспективи — тепер ми маємо право укладати угоди зі страховими компаніями, із замовниками послуг напряму. І хоча на сьогодні цю роль виконує держава, ми укладатимемо угоди з її представником — міською радою, яка й оплачуватиме надані послуги. Незабаром Національна служба здоров’я України також буде готова до співпраці, але нинішнє законодавство не передбачає механізму оплати бюджетній установі, а от у статусі комунального некомерційного підприємства ми не матимемо проблем: на договірних умовах подаємо акт виконаних робіт, а вони проводять оплату. Ще одна важлива деталь — медзаклад як підприємство звільняється від посередництва казначейства, а бюджетні кошти, невикористані за попередній рік, тепер переходитимуть на наступний без зменшення асигнувань.
Окрім того, нова форма господарювання розширює можливості для майбутньої співпраці з територіальними громадами чи госпітальними округами, створення яких зараз активно обговорюється. Прописана законодавча база значно спрощує фінансові відносини, ми можемо укладати угоди на надання медичної допомоги як із сільською громадою, так і з конкретним пацієнтом: пролікували людину — і сільська рада оплатила нам ці послуги. Відтак економніше використовуватимуться гроші громади, а ми отримаємо можливість заробляти так звані спецкошти.
Раніше, звісно, ми також їх заробляли, але тепер, коли наш заклад функціонує на основі Господарського кодексу, маємо право відкрити власний банківський рахунок і самостійно розпоряджатися коштами без втручань казначейства. Накопичуючи певні суми, витрачатимемо їх на закупівлю медичної апаратури, обладнання, інших матеріалів.
Тобто нова форма господарювання дасть нам можливість ефективніше розпоряджатися заробленим, і я впевнений, що завдяки цьому рівень лікувального закладу значно зросте. Можливо, хтось назве це комерціалізацією, але так працює нині медицина в усьому світі.
ВЗ В області ви — перший заклад, який зважився перетворити бюджетну установу на комунальне некомерційне підприємство…
Відповідно до нового статуту ми можемо тепер самостійно визначати штатний розпис, і для лікарів, які заробляють для лікувального закладу більше коштів, звісно, відкриються ширші можливості, а на певному етапі запуститься й механізм заохочення. Створимо комісію, котра наприкінці місяця визначатиме «коефіцієнт корисної дії» кожного спеціаліста: скільки він прийняв пацієнтів, виконав оперативних втручань, який ефект від його лікування тощо. За проведеним аналізом буде оцінено його діяльність. Якщо ефект від спеціаліста нульовий, то й оплата праці відповідна, і навпаки. Така схема допоможе стимулювати фахівця працювати краще, самовдосконалюватися. До того ж, новий формат діяльності дасть нам змогу залучати висококласних фахівців тих спеціаліалізацій, яких немає в нашому закладі, і підписувати з ними угоди. Раніше це було неможливим.
Зараз експертизу з надання медичної допомоги в лікувальній установі здійснює управління охорони здоров’я. Коли ж ми розпочнемо роботу в нових умовах, то зрозуміло, що це стане прерогативою страхових компаній або ж Національної служби здоров’я чи ж іншого органа, який оплачуватиме послуги і, звісно, буде зацікавлений дізнатися, куди ж спрямовуються його фінанси. Чи надані послуги тільки прописані на папері, а чи за умовами контракту це й справді виконано, дотримуються лікарі протоколів лікування за певними нозологічними формами чи ні? У цьому й резон зміни всіх механізмів, результатом якої є надання якісної медичної послуги.Звісно, це вимагатиме від медиків більшої відповідальності, адже з’являється ще один контролюючий орган. Але ми зацікавлені в коштах, а його інтерес — у якості, і якщо цей тандем складеться, то зрештою виграє пацієнт.
Лариса ЛУКАЩУК,
спеціально для «ВЗ»,
м. Тернопіль
м. Тернопіль